Від депресії страждають більше 350 млн. людей у світі. Протягом життя 10-15% людей можуть хворіти на депресію або відчувати прояви депресивного синдрому. Це захворювання обумовлено порушенням хімічного балансу мозку і потребує серйозного лікування. Депресія спричиняє більшість самовбивств. 
Найбільш характерними проявами депресії  є : 

Депресія в більшості випадків виліковна завдяки покращенню методів діагностики і лікування з використанням психотерапії та сучасних антидепресантів. Незважаючи на наявність ефективних методів лікування, допомога при депресії залишається великою проблемою системи охорони здоров’я.
Відомі українські вчені К.Красовський та Т.Андрєєва дослідили результати світових наукових досліджень взаємозв’язку депресії та тютюнокуріння. Нікотинова залежність є, можливо, найбільш поширеним в світі психічним розладом. Згідно з номенклатурою Міжнародної класифікації хвороб 10-ого перегляду, вона віднесена до психічних розладів, а поширеність її колосальна - майже чверть населення земної кулі вживає тютюн. 
Взаємозв’язок депресії і тютюнокуріння носить складний характер. П’ятирічне вивчення тютюнокуріння тисячі дорослих молодих людей в Мічигані показало, що наявність у людей депресії на початку дослідження збільшувало ризик розвитку щоденного куріння, а щоденне куріння - підвищувало вірогідність депресії при завершенні періоду нагляду. Це може свідчити про загальні причини розвитку нікотинової залежності і депресії. Деякі наукові роботи констатують, що куріння передує депресії і підвищує ризик її розвитку.
Куріння трактують як «комплекс поведінкових, пізнавальних та фізіологічних симптомів, які виникають після повторного використання речовини і, як правило, включають сильне бажання вжити її, труднощі в контролюванні використання, аж до неприйнятних меж, наполегливе продовження таких дій, незважаючи на згубні наслідки, шкоду іншим видам діяльності, виконанню обов’язків». Одним з головних механізмів формування залежності є явище «винагороди», пов’язане з дофамінергічними провідними нервовими шляхами. Вони розпочинаються глибоко в структурах середнього мозку і направляються до ядер кори головного мозку. Дія опіатів, кокаїну, амфетаміну, марихуани, кофеїну, нікотину та алкоголю викликає підвищення в них рівня дофаміну. Така стимуляція дофамінової активності і зумовлює явище «винагороди». Підвищення рівню дофаміну викликає позитивні зміни настрою (відчуття задоволення чи ейфорії), які починають асоціюватися з прийомом нікотину. Це, в свою чергу, формує рефлекторне підкріплення залежності. Курці часто повідомляють, що куріння тютюну допомагає їм полегшити відчуття тривоги та стресу. І така ілюзія зрозуміла, виходячи з вищевикладеного.
Хронічний прийом нікотину призводить до звикання, зниження чутливості до дії нікотину, збільшення числа нікотинових рецепторів. Тому певний рівень нікотину в мозку стає необхідністю для нормального його функціонування. Курець вимушений викурювати все більше сигарет для досягнення того ж ефекту. Зниження рівню дофаміну в проміжках між двома сигаретами чи при остаточній відмові від куріння може зіграти вирішальну роль в розвитку непереборної потреби в курінні, а при спробі кинути курити – виникненню синдрому відміни. Додатково до тих властивостей нікотину, які призводять до залежності, у осіб з депресією спостерігається підвищена чутливість до стресових ситуацій. І такі стани можуть бути полегшені впливом речовин, що звільняють дофамін в структурах передньої долі мозку. Це і сприяє розвитку нікотинової залежності на фоні депресії.
Міністерство охорони здоров’я запропонувало медичним працівникам скористатись в повсякденній роботі тільки-но розробленими в рамках Державної програми подолання тютюнокуріння в Україні клінічними протоколами надання пацієнтам медичної допомоги у відмові від тютюнокуріння. Лікар будь-якої спеціальності, який  роз’яснює пацієнту біологічну природу нікотинової залежності, робить перший крок до початку лікування, мотивує до життя без залежностей і психічних розладів і, в решті решт, кризи особистості.
Висока розповсюдженість куріння серед людей, які знаходяться під тиском соціальних та економічних негараздів, свідчить про те, що куріння використовується як механізм для зняття стресу. Проте, такі властивості нікотину є ілюзорними і курці мають знати про це.
В Київському міському Центрі здоров’я кожного третього четверга місяця, з 18.00 працює безкоштовний антитютюновий клуб для всіх бажаючих відмовитись від куріння. Адреса: Київ, вул. Дегтярівська, 25, територія Київмедавтотранс, адміністративний корпус, 2 поверх, кабінет головного лікаря. Керівник - головний лікар Центру здоров’я, кандидат медичних наук Стойка Отто Олександрович, попередній запис за телефоном 483–96–00.