Як каже народна мудрість, для того, щоб у чомусь пересвідчитися, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. 

Зір дає нам понад 90 % розуміння і пізнання світу. Однак сьогодні майже третя частина населення має вади зору. Здебільшого вони є набутими протягом життя людини. Як відновити зір та що робити, аби не втратити один із засобів сприйняття, розповідає лікар-офтальмолог Марта Мартин. 

— Марто Юліусівно, в чому все ж таки причина того, що велика кількість людей, як дітей, так і дорослих, мають проблеми з зором? 

— Погіршення зору в дош­кільнят є наслідком неконтрольо­ваного з боку батьків перегляду телепрограм, комп’ютерних ігор. Відомо, що до трьох років зір у дитини формується, тому, починаючи з цього вікового періоду, ми радимо приводити дитину на обстеження. Якщо розвивається серйозна патологія, то в цей час її можна виявити. Звичайно, не всі діти вже впізнають букви, тому просимо малечу називати картинки, кільця. Способів багато, тільки би бажання було. Обов’язковий профілактичний огляд дитини здійснюють у 6 років. Щодо видів захворювань, то сьогодні спостерігаю велику кількість набутих міопій (короткозорість). Причому, так би мовити, найблагодатніший віковий період їх розвитку — 3—6 років. Раніше поширенішою була далекозорість, та вона насправді не така шкідлива, бо дитяче око ще має можливість розвинутися. Школа теж дає великі зорові навантаження, страждає акомодація, резерви якої у дітей слабкі. До букета несприятливих обставин у підлітковий період додається ситуація, коли очі не встигають розвиватися за цілим організмом. 

Що стосується дорослих, то в них також спостерігаємо більшість із вищевказаних проблем. Зокрема, люди часто не пристосовані до роботи з комп’ютером. Від вимушеного «спілкування» з ним зір різко погіршується. 

— Чимало людей народжуються вже з аномаліями зору. Чи підлягають ці аномалії виправленню та які захворювання можна вилікувати в Ужгороді? 

— Зазвичай, підлягають. Із вроджених аномалій найчастіше трапляється катаракта. Лікують її у великих клініках, хоча в Ужгороді теж є така можливість. Все одно хворі мають звертатися за консультацією спочатку на місцевому рівні, а вже потім їхати далі. 

Крім того, останніми десятиліттями у цілому світі зросла кількість новонароджених з малою вагою. Таких дітей, як правило, тримають в кювезі, де вони дихають сумішшю, що містить багато кисню. Саме те, що дозволяє цим крихі-т­кам дихати, може призвести до ретинопатії — відшаровування сітківки і як наслідок — поступової втрати зору. 

— За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі кожні 5 секунд сліпне одна людина. Які фактори, окрім вище наведеного, можуть спровокувати сліпоту? Що потрібно робити, щоб цьому запобігти? 

— У новонароджених — це профі­лактика ретинопатії: регулярні огляди у пологових будинках. Взагалі ініціатива має йти від батьків. Якщо вони чимось стурбовані, хай відразу звертаються до спеціаліста. Бо потім буде пізно. У дорослих найсуттєвішою причиною розвитку сліпоти є глаукома, яка «помолоділа». Якщо раніше вона проявлялася після 40 років, то тепер косить людей у 35. Та не треба впадати у відчай: нині є багато препаратів, які допомагають за їх правильного використання. 

Дедалі більшого поширення в Україні набуває макулодистрофія. Її провокуючим фактором є підвищення активності сонця. Для профілактики пропонують носити сонцезахисні окуляри. Приміром, у США на цю хворобу страждає кожен третій мешканець після 60 років. 

— Тема сонцезахисних окуляр влітку, як ніколи, актуальна. Багато офтальмологів говорять про їх незамінність у цю пору року, але трапляються і зовсім протилежні думки. Тож чого більше від таких окулярів: шкоди чи користі? 

— Звичайно, більше користі. Немає шкоди, є неправильне користування ними. Часто люди, особливо молодь, для якої вони перетворилися на частину іміджу, не скидають окуляри в сутінках. Від такого носіння порушуються гігієнічні норми зору. 

Питання ціни також не має переконувати людину відмовитися від надійного захисту для очей. Хороші окуляри коштують дорого, бо їх виготовлення — це складний процес. Нині з допомогою спеціальних приладів кожен може перевірити рівень захисту своїх окулярів. 

Людям із вадами зору, окрім звичайних сонцезахисних, будуть корисні «хамелеони» — окуляри, які компенсують проблеми із зором та водночас затемнюються. 

— Сьогодні майже до кожної хвороби можна знайти спадкове підгрунтя. Чи передаються захворювання очей від батьків до дитини? 

— Так, передаються, але можуть проявитися тільки в 3-річному або шкільному віці. Хоча про ту ж короткозорість немає чітко сформованого твердження: набута вона чи успадкована. Якщо в батьків були хвороби очей, то зовсім не обов’язково чекати їх у дитини. Найчастіше спадковими є аномалії рефракції (короткозорість, далекозорість), астигматизм. 

— На піку своєї популярності зараз контактні лінзи. Завдяки їм люди не тільки добре бачать, а й без проблем змінюють колір очей. Чому ж тоді світ масово не переходить на них і все ще звертається до окулярів? 

— Контактні лінзи — це хороший винахід людства, але він не зможе остаточно замінити окуляри. Найчастіше лінзи для себе обирає молодь. Тепер є одноденні, місячні лінзи, якими легко та зручно користуватися, а гідрогелеві мають велику пропускну повітроздатність. Та все одно їм ніколи не перейняти природних властивостей ока. Офтальмолог може призначати лінзи дитині шестирічного віку, а у разі операцій навіть з одного року. Разом з тим це не є іграшкою та аксесуаром. У жодному разі не можна самостійно продовжувати термін носіння лінз. Тому лікар перед призначенням має провести відповідну бесіду з пацієнтом. 

— Побутує думка, що після того, як людина одягла окуляри, вона не зможе відмовитися від них остаточно. Шлях до покращення перетвориться у звичку. У чому ж тоді цінність окулярів та з якого віку їх можуть носити діти? 

— Гадаю, це абсолютно хибна точка зору. У нас є випадки, коли після того, як людина певний час носила окуляри, її зір досягав 

100 % результату. Подібні шкідливі звички роблять не окуляри, а неправильний режим зорових навантажень. 

В офтальмології немає певного віку, з якого дозволені окуляри. Якщо в дитини вроджені патології, то лікар може призначити їх вже у 6-місячному віці. Хоча це поодинокі випадки. Найчастіше чекаємо до 3 років. В Європі при косоокості окуляри можуть призначити з 9 місяців. У наших аптеках також можна знайти оправи з еластичного матеріалу для найменших. 

— Які методи профілактики запропонуєте і як щодо «очного» харчування? 

— Нікому, а особливо дітям, не зашкодить фітнес для очей. Від Заходу можемо запозичити вміння рівномірно розподіляти навантаження на очі та відвідувати офтальмолога не тільки в крайніх випадках, а й з метою попередження хвороби. 

Раджу займатися йогою, плавати, звернути увагу на загальний стан здоров’я, профілактику остеохондрозу. В лікарні є спеціальні апарати, з допомогою яких тренують очі. Дорослим підійдуть масажери, які можна придбати в оптиці. 

Власний рецепт харчування? (посміхається — Авт.). Він у мене смачний, тому підійде усім. Їжте по півтори склянки чорниць кожного дня протягом всього сезону. Можна підсолоджувати морозивом. Невід’ємним елементом харчування мають бути морква, кріп, петрушка, салат, капуста — все це корисно. 

Очі — дзеркало душі. Тож нехай вони добре бачать, будуть яскравими та блискучими, навіть без косметики. 

У вітряну дощову погоду, а попереду – чимало таких днів – можна підхопити вірусний кон’юнктивіт. Очі червоніють, ”закисають”, течуть сльози, з’являється відчуття стороннього тіла, дискомфорт, можливе підвищення температури. Звісно, приємного мало, до того ж інфекцією можна заразити дітей і тих, хто мешкає поряд з вами.

– Кон’юнктивіт був і в чоловіка, і в дітей, а цього разу й мене не минуло, – каже одна із пацієнток офтальмологічного кабінету консультативної поліклініки. – Зазвичай як тільки-но з’являються перші ознаки цієї хвороби, відразу заварюю нагідки. Чекаю, поки відвар трохи прохолоне. Тоді вмочую в чай кульки з вати і кладу на очі. Чоловікові та дітям така процедура по кілька разів на день допомогла, а от мені – не зарадила, довелося звертатися до окуліста.

Асистент кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії ТДМУ, лікар-офтальмолог Ірина Сорока погоджується, що відвар з нагідок або ж пелюсток волошки можна використовувати як засіб для промивання очей.

– Ці трави мають протиалергічний, протизапальний і заспокійливий ефект. Таку ж дію має й ромашка. Але застосовувати фітонастої потрібно перед закапуванням антибактеріальних крапель. Тільки тоді можна сподіватися на результат. Однак самі трави кон’юнктивіт не вилікують. Можливо, календула й допомагає, але тільки на перших стадіях хвороби. Можна також застосовувати ці методи, якщо очі почервоніли від перевтоми чи потрапляння пилу.

Аж вії злипаються

Кон’юнктивіт, а це запалення кон’юнктиви ока (якнайтонша прозора оболонка, що покриває очне яблуко і повіки з боку ока), може мати різну природу: бактерійний, вірусний, алергічний.

Бактерійна форма, для якої характерна поява гною (спочатку це маленька жовта або зеленувата грудочка в кутку ока біля носа, яка легко знімається носовою хуст¬кою, а потім – рясна гноєтеча, що може призводити до злипання вій, особли¬во вранці після сну). Бактерійний кон’юнктивіт викликають бак¬терії стафілококу та стрептококу. Лікування найефективніше за умови вчасного звертання до лікаря. Цей вид інфекції розповсюджується через нечисті руки, рушники, носові хусточки.

Таку ж картину, але без появи гною, спостерігаємо у хворих на вірусну форму кон’юнк¬тивіту. Як правило, вірусний кон’юнктивіт супроводжує гострі респіраторні вірусні захворювання, застуду або ж ангіну. Основні ознаки: рясна сльозотеча, подразнення ока, почервоніння. Вражається спочатку одне око, а згодом інше. Запалення слизової обо¬лонки ока може викликати вірус простого герпесу. Найчастіше на цей вид недуги хворіють діти. Зазвичай вірус герпесу вражає спочатку одне око, а потім інше, перебіг захворювання тривалий. Майже завжди цей процес супровод¬жується висипанням герпетичних пу¬хирців на шкірі повік.

Хворіють цілими колективами

Надзвичайно заразливим є епідемічний кератокон’юнктивіт, який найчастіше вражає дорослих. Хворіють сім’ями і навіть колективами. Викликає його один з видів аденовірусів. Пере¬дається контактним шля¬хом через брудні руки, предмети ужитку, білизну. Можливе заражен¬ня медичними офтальмологічними інструментами, через руки медично¬го персоналу. Від моменту зараження до початку захворювання минає близько тижня. На початку захворювання можуть з’яви¬тися головний біль, легка слабкість, порушення сну. Спочатку ”хворіє” одне око, але незабаром ”приєднується” і друге. З’являються скарги на відчуття засміченості очей, сльозотеча. Повіки виглядають набряклими, слизова обо¬лонка почервоніла. У кон’юнктивальному мішку міститься помірна кількість слизисто-гнійних виділень. Іноді на кон’юнктиві утворюються то¬ненькі плівки, які легко знімаються ватним тампоном.

Можуть збільшуватися і ставати болючими лімфатичні вузли в підще¬лепній ділянці і біля вуха. Через тиж¬день стан поліпшується і всі прояви неначе зникають. А через декілька днів сльозотеча і відчуття засміченості очей посилюється, з’яв¬ляється світлобоязнь. Хвороба може продовжуватися до двох місяців. Після перенесеного епідемічного кератокон’юнктивіту залишається імунітет на все життя.

Алергенів – без ліку!

Найчастіше до лікарів звертаються хворі з алергічним кон’юнктивітом (майже 60 відсотків). Причини розмаїті – це алергени, бактерії, віруси, предмети побутової хімії, фізичні і хімічні чинники на підприємствах хімічної, текстильної, борошномельної промисловості, світлова енергія та іонізуюче опромінювання тощо. Алергічний кон’юктивіт можуть викликати не тільки дешева косметика, а й туші для вій, тіні для повік, косметичне молочко, креми відомих брендів.

Коли алерген потрапляє на слизову оболонку ока, у людей, чутливих до нього, виникає алергічна реакція. Цю недугу іноді ще називають «хворобою червоних очей» через характерні симптоми: дуже сильний свербіж, відчуття печії, почер¬воніння очей, сльозотеча і на¬бряклість повік. Свербіння при алергічному кон’юнктивіті настільки сильне, що пацієнт протягом дня постійно "тре” очі, що приносить уяв¬не полегшення, але насправді призво¬дить до ще більш вираженого набря¬ку слизової ока, а також підсилює свербіння, сльозотечу і відчуття печії. Нерідко хвороба супроводжується нежитем та кашлем. За алергічного кон’юнктивіту уражаються обидва ока.

Це захворювання може вияв¬лятися сезонно, наприклад, навесні або восени (пов’язано це з алергічною реакцією на пилок рослин), іноді кон’юнктивіт може турбу¬вати пацієнта протягом всього року (при алергії на кліща домашнього пилу, цвілі або алергенів тварин).

Без медиків не вилікувати

Це серйозне захво¬рювання вимагає кваліфікованої ме¬дичної допомоги. Перш за все потрібно визначити причини та форму недуги. Приміром, алергічний кон’юнктивіт радикально лікується повним видаленням алергену з середовища чутливої до нього людини. Втім, не завжди конкретні причини алергії відомі, а, по-друге, де¬коли дуже нелегко буває їх повністю позбутися.

Бактерійний кон’юнктивіт зазвичай лікується очними краплями і мазями, до складу яких входять антибіотики широ¬кого спектру дії.

– Вірусний кон’юнктивіт вимагає при¬значення противірусних крапель, інтер¬ферону і противірусних мазей.

хвороби очейСиндром сухого ока — це комплексне захворювання, яке виникає через зменшення кількості слізної рідини, яка утворює захисну плівку на поверхні ока. У переважній більшості випадків хвороба сухого ока не виникає внаслідок яких небудь інфекцій. Фахівці вважають, що основною причиною захворювання є генетична схильність, при якій в оці порушуються обмінні процеси.

Сприяти розвитку хвороби сухого ока можуть і деякі умови зовнішнього середовища: сухий клімат, кондиційоване повітря, частий вплив сигаретного диму на очі і інші фактори.

І, звичайно ж, важливу роль у порушенні секреції слізної рідини відіграє вік людини. Відзначено, що в літньому віці (старше 60 років) в людському організмі виробляється приблизно на 40% менше жирового секрету. Недолік жиру в свою чергу збільшує швидкість випаровування слізної плівки.

Лікування хвороби сухого ока завжди носять індивідуальний характер. У ряді випадків пацієнтові буває досить регулярно використовувати краплі штучної сльози, яких на сьогоднішній день налічується кілька видів.

Інший метод лікування синдрому сухого ока полягає в закупорюванні слізного каналу спеціальними колагеновими пробками, які з часом розсмоктуються.

Для запобігання розвитку захворювання (принаймні, у віці до 40 років) вживайте достатню кількість води, а також намагайтеся частіше моргати, особливо при читанні і роботі за комп’ютером.

При синдромі «сухого ока» (офісному синдромі) спробуйте сльозо замінники по необхідності, 2 рази на рік проводите масаж комірцевої зони (10 днів) + вітамінотерапія.

Амбліопія

Амбліопія, або як її ще називають «ледаче око» — порушення зору, при якому один з очей майже не задіяний в процесі зору. При амбліопії ліве і праве око бачать занадто різні картинки, і мозок не в змозі побудувати цілісний образ. У підсумку мозок просто нехтує роботою одного ока, і переключається на обробку зорової інформації, що надходить з іншого ока. Згодом не задіяний у процесі зору око починає атрофуватися.

У маленьких дітей з таким розладом нормальний бінокулярний зір так і не формується. А якщо амбліопія розвинулася після формування бінокулярного зору, то з часом воно пригнічується.

На сьогоднішній день лікарі розглядають кілька причин, що призводять до захворювання: різниця в розмірах очного яблука, а також яскраво виражена далекозорість одного ока та астигматизм. Нерідко амбліопія розвивається на тлі косоокості. Наприклад, у дитини одне око може бачити чітку картинку, а друге — розмиту. У підсумку, мозок сприймає інформацію тільки лише з того ока, який бачить більш якісну картинку.

Корекцію зору при амбліопії краще провести якомога раніше. Дане захворювання не проходить самостійно з віком і потребує лікування. Для відновлення нормального зору необхідно штучно погіршувати якість зору другого ока, щоб фіксуючим у підсумку став амбліопічне око. Крім того, застосовується цілий комплекс різних лікувальних процедур: лазерна корекція, виправлення становища очного яблука хірургічним методом, курс вітамінотерапії, фотостимуляція слабкого ока, очкова корекція та інші методи.

За умови, що діагноз поставлений на ранніх стадіях захворювання, амбліопія в більшості випадків піддається лікуванню.

Опік очей

При надмірному впливі на орган зору деяких фізичних і хімічних факторів виникає опік ока — пошкодження, яке, в основному, зачіпає передні відділи ока.

Залежно від пошкоджуючого агента, опіки діляться на кілька видів:

термічні опіки — виникають при впливі дуже високих або низьких температур. Як правило, термічні опіки швидко остигають, тому переважно локалізуються на передніх відділах очей;

хімічні опіки — пошкодження очей, які виникають внаслідок попадання на орган хімічно агресивних речовин, наприклад кислот і лугів;

променеві опіки — виникають при впливі на око короткохвильового і довгохвильового випромінювання. Наприклад, такі опіки можна отримати при зварюванні, на гірськолижних курортах, в солярії та інших місцях.

При отриманні опіків очей важливо правильно надати першу допомогу. Для початку необхідно рясно промити очі нейтралізуючими розчинами. Наприклад, при опіках кислотою можна використовувати 2% розчин соди, а при опіку лугом — 2% розчин борної кислоти.

Після усунення шкідливого чинника необхідно запобігти виникненню вторинної інфекції. Для цього потрібно закапати антибактеріальні очні краплі, а також скористатися мазями з вмістом антибіотика. Після чого на пошкоджене око (або очі) потрібно накласти стерильну пов’язку і відправитися в медичний заклад.

Захворювання очей

Амбліопія - ослаблення зору, обумовлене функціональними розладами зорового аналізатора.

Анізокорія - неоднакові розміри зіниць внаслідок органічного ураження нервової системи, захворювань очей та ін.

Анофтальм - вроджена відсутність або втрата одного або обох очей.

Астигматизм - перекручування зображення оптичною системою, пов'язане з тим, що заломлення (або відбиття) променів у різних перетинах світлового пучка відбувається неоднаково. Внаслідок астигматизму зображення предмета стає розмитим. Кожна точка предмета зображується розмитим еліпсом. Астигматизм ока усувається за допомогою окулярів з циліндричними лінзами або контактних лінз.

Афакія - відсутність в оці кришталика внаслідок видалення катаракти або важкого поранення, іноді - вроджена (у поєднанні з іншими вадами розвитку ока); зір погіршується.

Більмо - стійке рубцеве помутніння рогівки ока внаслідок пошкодження, запального або виразкового процесу. Більмо, яке розташоване навпроти зіниці, знижує зір (іноді до сліпоти).

Бленорея - гострий гнійний кон'юнктивіт, викликаний гонококами. Виникає частіше у новонароджених, які заражаються під час пологів від хворої на гонорею матері. Може призвести до сліпоти.

Блефарит - запалення країв повік (почервоніння, поява лусочок, виразок, свербіж, стомлюваність очей). Причини: кон'юнктивіт та інші захворювання.

Блефароспазм - спазм кругового м'яза повік (що проявляється їх змиканням), переважно при ураженнях кон'юнктиви та рогівки ока.

Відшарування сітківки - захворювання очей, при яких сітківка відшаровується від пігментного епітелію. Може бути первинною (розрив сітківки внаслідок її дегенеративних змінами) та вторинною (розвивається внаслідок інших захворювань ока). Симптоми: відчуття іскор, блискавок, тіні перед очима, випадання поля зору, зниження гостроти зору.

Глаукома - захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Ознаки: тимчасове затуманення зору, бачення райдужних кіл навколо джерел світла, напади різкого головного болю, після якого наступає зниження зору. При відсутності лікування веде до сліпоти. Лікування медикаментозне або хірургічне. Глаукома може бути проявом іншого захворювання (напр., вторинна глаукома при внутрішньоочній пухлині).

Дакріоаденіт - запалення слізної залози (розвивається як ускладнення інфекційного захворювання або в результаті переходу запалення з кон'юнктиви ока). Проявляється болем і набряком зовнішньої половині верхньої повіки.

Дакріоцистит - запалення слізного мішка; сльозотеча, гнійне виділення з ураженого ока. Виникає як ускладнення нежитю або кон'юнктивіту.

Далекозорість - недолік зору, що не дозволяє чітко бачити предмети на близькій відстані; залежить від слабкої заломлюючої сили рогівки і кришталика або дуже короткою передньо-задньої осі ока. Коригується окулярами з позитивними (збиральними) лінзами.

Дальтонізм - вроджена часткова колірна сліпота, нездатність розрізняти головним чином червоний і зелений кольори (спостерігається переважно у чоловіків).

Дейтеранопія - вроджена часткова колірна сліпота, при якій відсутнє сприйняття зеленого кольору.

Диплопія - двоїння в очах при паралічах і парезах окорухових м'язів (пов'язана з ураженням ядер або стовбурів відповідних нервів).

Заворот повіки - частина вільного краю повіки (вся або окрема частина) повернена до очного яблука. Причина - судомне скорочення частини кругового м'яза повік або стягання кон'юнктиви і хряща повік внаслідок рубців (наприклад, при трахомі).

Іридоцикліт - запалення райдужної оболонки і війкового тіла ока при їх пошкодженні, інфекції та ін.

Катар весняний - хронічне запалення кон'юнктиви очей, загострюється навесні і влітку (свербіж і почервоніння повік, світлобоязнь, сльозотеча).

Катаракта - помутніння кришталика ока в результаті вікового порушення живлення тканин, діабету, пошкодження очей та інших причин. Різко погіршує зір.

Кератит - запалення рогівки ока, що проявляється переважно її помутнінням, виразкою, болем і почервонінням ока. Причини: травми рогівки, кон'юнктивіт, деякі захворювання (напр., грип, туберкульоз) та ін. Можливі ускладнення кератиту - більмо, зниження зору.

Кон'юнктивіт - запалення кон'юнктиви. Основні причини: інфекція, хімічні і фізичні (наприклад, пил) подразники. Ознаки: почервоніння і різь в оці, слизові або слизово-гнійні виділення, сльозотеча, світлобоязнь.

Короткозорість (міопія) - недолік зору, при якому добре видно близькі предмети і погано - віддалені; результат підвищеної заломлюючої сили оптичних середовищ ока (рогівки, кришталика) або занадто великої довжини осі (при нормальній заломлюючої силі) очного яблука. При короткозорості входять в очі паралельні промені, що йдуть від віддаленого предмета, і збираються не на сітківці (що потрібно для нормального зору), а перед нею

Косоокість - розлад координованого руху очей: при направленні одного ока на предмет, а іншого у бік скроні (розбіжна косоокість) або носа (збіжна косоокість). Розвивається частіше у віці 3-4 років.

Ксантопсія - бачення предметів у жовтому кольорі. Спостерігається при жовтяниці, отруєнні пікриновою кислотою і сантоніном.

Ксерофтальмія - сухість слизової оболонки та рогівки ока у зв'язку з порушенням їх живлення. Розвивається при трахомі, інших очних хворобах, іноді - хімічних або термічних опіках, авітамінозі.

«Куряча сліпота» (гемералопія) - порушення здатності бачити при ослабленому (сутінковому, нічному) освітленні. Причина - нестача в організмі вітамінів А і В 2, які входять до складу зорового пурпура паличок сітківки ока.

Лагофтальм - неповне закриття очей (повіки не змикаються, нерідко виникає запалення рогівки) при паралічі лицьового нерва, вродженій коротких повіках, їх рубцевому вивороті та ін

Офтальмія - запальні ураження ока (внаслідок захворювання або пошкодження іншого ока - симпатична офтальмія; при занесенні в око інфекції з током крові - метастатична офтальмія; при інтенсивному ультрафіолетовому опроміненні очі - електроофтальмія).

Офтальмоплегія - параліч всіх або декількох м'язів ока внаслідок ураження окорухових нервів при захворюваннях мозку, інтоксикаціях, інфекціях та ін Прояви: нерухомість ока, птоз та ін.

Панофтальміт - гостре гнійне запалення всіх оболонок очного яблука внаслідок інфікованого поранення ока, рідше - метастатичної офтальмії.

Пресбіопія - старечий зір, вікове ослаблення акомодації ока внаслідок втрати кришталиком здатності змінювати свою кривизну (заломлюючу силу).

Протанопія - вроджена часткова колірна сліпота, при якій відсутнє сприйняття червоного кольору.

Птоз - опущення верхньої повіки внаслідок паралічу м'яза, що піднімає його.

Ретиніт - запалення сітківки ока; розвивається у зв'язку з будь-яким загальним захворюванням (хвороби нирок, крові, судин та ін.)

Ретинопатія - ураження сітківки ока (ретини) при кисневому голодуванні і порушенні харчування сітківки у зв'язку із судинними та обмінними патологіями 

(гіпертонія, цукровий діабет та ін .).

Склерит - запалення склери з утворенням в ній глибокого інфільтрату, почервонінням склери і кон'юнктиви, сльозотечею, болем в оці. Причинами є: туберкульоз, сифіліс, ревматизм та ін.

Сліпота - втрата зору на обидва ока внаслідок глаукоми, трахоми, травми, цукрового діабету та інших причин.

Трахома - хронічне вірусне захворювання очей. Симптоми: кон'юнктива червоніє, товщає, утворюються сіруваті зерна (фолікули), послідовно розпадаються і рубцуються. При відсутності лікування веде до пануса - запалення рогівки, її виразки, завороту повік, утворення більма, сліпоти. Зараження - при прямому контакті, через рушники, хустки, подушки і т. п.

Трітанопія - вроджена часткова колірна сліпота, при якій відсутнє сприйняття синього (фіолетового) кольору.

Тріхіаз - неправильне розташування вій (направлені до ока, подразнюють його кон'юнктиву і рогівку, викликають запалення) внаслідок трахоми, виразкового блефариту та ін.

Увеїт - запалення райдужної і судинної оболонок і війчастого тіла ока. Розрізняють увеїт передній - іридоцикліт і задній - хоріоїдит (призводить до зниження гостроти і зміні поля зору). Виникає в результаті загальної інфекції (наприклад, при туберкульозі).

Фотоофтальмія - ураження кон'юнктиви повік ультрафіолетовими променями, сильним видимим або інфрачервоним випромінюванням; проявляється сльозотечею, світлобоязню і блефароспазмом.

Халазион - пухлина на повіці внаслідок закупорки сальної залози у верхній або нижній повіці. Розміри цієї пухлини можуть збільшитися протягом декількох днів; сама пухлина може почервоніти, стати теплою і викликати відчуття болю.

Циклопія - обидва очних яблука повністю або частково злиті і поміщаються в одній очниці (вада розвитку).

Екзофтальм - зміщення очного яблука вперед (наприклад, при базедовій хворобі, при зміні його форми або зміщенні набряком тканин або пухлиною, розташованими позаду ока).

Енофтальм - глибоке розташування очного яблука в очниці внаслідок травми стінок очної ямки, атрофії її м'яких тканин.

Ячмінь - гостре гнійне запалення волосяної цибулини вії і сальної залози століття.