ЗАХВОРЮВАННЯ ВУХА, ГОРЛА ТА НОСА
Внутрішній ніс (носова порожнина— сауііаз пазі) міститься в середині лицьового скелета, має верхню, нижню і бічні стінки. Поділена на дві половинки носовою перегородкою (мал. 1). Носова порожнина відкривається" в горло хоанами. Верхня стінка утворена решітчастою пластинкою решітчастої кістки і частиною клиновидної та лобової кісток.
Нижня стінка, або дно порожнини носа, відокремлює останню від порожнини рота і є одночасно кістковим піднебінням. Вона утворена піднебінними відростками верхньої щелепи, а в задніх відділах — горизонтальними пластинками піднебінних кісток.
Бічні стінки порожнини, носа утворені структурами зовнішнього носа (крилові й бічні хрящі, носові й слізні кістки), внутрішніми стінками верхньощелепної та решітчастої пазух, а в задніх відділах — прямовисною пластинкою піднебінної кістки і криловидним відростком клиновидної кістки.
Носова перегородка утворена в передньонижньому відділі хрящем носової перегородки, в задньонижньому — лемішем, у верхньозадньому відділі — прямовисною пластинкою решітчастої кістки. На бічних поверхнях порожнини носа є 3 носові раковини.
Нижня носова раковина являє собою самостійну кістку. Середня ї верхня носові раковини є частинами решітчастої кістки. Під носовими раковинами є відповідно три носові ходи: нижній, середній і верхній.
У нижній носовий хід відкривається носослізний канал. При нежиті він закривається набряклою слизовою оболонкою і у дітей з'являється сльозотеча, а то й кон'юнктивіт.
У середній носовий хід відкривається вся передня група приносових пазух, а саме: лобові, верхньощелепні та передні і середні клітини решітчастих пазух.
У верхній носовий хід відкриваються клиновидні пазухи і задні клітини решітчастих пазух. Це має велике значення для поширення інфекції з порожнини носа до пазух, у діагностиці синуїтів та їх перебігу. Нижня частина порожнини носа має назву дихальної ділянки, а середня і верхня — нюхові ділянки.
Носова порожнина вкрита слизовою оболонкою. Сама слизова оболонка в дихальній ділянці представлена багатошаровим циліндричним миготливим епітелієм і має велику кількість слизових залоз.
Слизова оболонка нюхової ділянки фактично утворена нюховими кол-бовидними клітинами периферичного рецептора нюхового аналізатора (І пара черепних нервів).
Добре розвинутий підепітеліальний простір відіграє важливу роль у формуванні місцевого та загального імунітету. У підслизовому шарі носових раковин є велика кількість кавернозних венозних печер. У разі наповнення венозною кров'ю раковини збільшуються і порушують дихання.
Кровопостачання здійснюється за рахунок гілок зовнішньої і внутрішньої сонних артерій. Ось чому носові кровотечі бувають сильними і їх важко зупинити. Найбільша кровоточива зона (зона Кюсельбаха) розташована на носовій перегородці у її нижній ділянці, ближче до дна носової порожнини, і являє собою артеріовенозне сплетення.
Венозна кров через вени обличчя відтікає у зовнішню і внутрішню яремні вени. Лімфатична система порожнини носа добре розвинута і має велике розгалуження. Вона з'єднана з порожниною черепа, середніми вухами, горлом, гортанню, лімфоаденоїдним кільцем горла, а також з лімфатичними вузлами шиї.
Іннервація відбувається за рахунок трійчастого нерва. Є симпатична та парасимпатична іннервація.
Приносові пазухи розвиваються в ембріональний період і після народження дитини поступово збільшуються. Однак клиновидна та лобова пазухи з'являються відповідно після 1-го і 3-го року життя.
Верхньощелепна пазуха (зіпиз тахіїїагіх) розташована в тілі верх-; ньої щелепи і є найбільшою серед них. Вона має 5 стінок. З точки зору ; клінічної анатомії заслуговує на увагу нижня стінка (бухта альвеоляр-' ного відростка), де містяться альвеоли 4, 5, 6, 7, а іноді 8 зубів. Часом вони відокремлені від пазухи тільки слизовою оболонкою. Верхня її стінка є нижньою стінкою орбіти. Задня стінка межує з криловидною ямкою. Внутрішня стінка є частиною бічної стінки носової порожнини. Над передньою стінкою розташована мала гусяча лапка — розгалуження нижньоорбітального нерва.
Лобова пазуха (зіпиз ігопіаііз) розташована в лобовій кістці. Вона, І як і верхньощелепна, є парною. У 15 % випадків лобова пазуха буває тільки з одного боку, в 5 % випадків взагалі відсутня. Розрізняють пе-; редню, задню, присередню і нижню стінки. Нижня стінка є частиною верхньої стінки орбіти, а задня — частиною передньої черепної ями.
Решітчаста пазуха (зіпиз еіптоіааііз) розташована в решітчастій кістці і має 3 групи клітин, що не з'єднані між собою. Але кожна клітина в межах своєї групи з'єднана каналами. Посідає особливе місце в структурі мозкового і лицевого черепа. Межує з порожниною черепа, орбітами, верхньощелепними та клиновидними пазухами.